Міжнародні експерти та лікарі згодні в одному: діти мають якомога частіше рухатися і перебувати на свіжому повітрі. Ось які рекомендації дає Всесвітня організація охорони здоров’я:

Діти віком 3–4 роки:

• Щонайменше 2 години фізичної активності на день різної інтенсивності, з них щонайменше 1 година — дуже енергійних рухливих вправ чи ігор.
• Не допускати, щоб дитина сиділа за столом або на одному місці понад 1 годину.
• Обмежити сидіння перед екраном — до 1 години на день.

  Діти та підлітки віком 5–17 років:

• Щонайменше 1 година на день фізичних вправ помірної та високої інтенсивності.
• Щонайменше 3 рази на тиждень мати тренування з аеробними навантаженнями (коли кисень грає найбільшу роль для роботи м’язів — біг, аеробіка, лижі, ковзани, велосипед) та вправами, що зміцнюють м’язи та кістки.
• Обмежувати час, коли дитина сидить, особливо, якщо це час для відпочинку.

  Які правила балансу сидячого часу і фізичної активності для школярів?

  1. Рухливі перерви

  Структура шкільного дня якраз і задумана, щоб забезпечити цей баланс: періоди сидіння змінюються перервами, на яких можна і треба рухатися, бігати, стрибати. Така динамічна зміна активності від сидіння до рухливості найбільш фізіологічна для дитини. Раджу зберігати цю структуру дня і під час карантину, коли діти навчаються вдома дистанційно: після Zoom-уроку обов’язково має бути 15 хвилин активного руху. Тут важливо, щоб до рухливих перерв дітей спонукали і вчителі, і батьки.

  2. Година фізичної активності після уроків

  Після закінчення уроків діти обов’язково повинні мати додатково годину часу фізичної активності. Але варто враховувати особливості темпераменту дитини: є діти, які не можуть всидіти на місці і під час уроків — постійно стрибають і рухаються, а є такі, які не люблять рух, тому їх потрібно стимулювати.

  3. Прогулянка на свіжому повітрі щодня

  Перебування на свіжому повітрі — обов’язкове, незалежно від локдауну. Слід пам’ятати, що COVID-19 — не повітряна інфекція, вона передається лише від людини до людини. Тому гуляти, дотримуючись соціальної дистанції, можна і треба. Родинам варто продумати безпечний маршрут прогулянок для себе та дітей: запровадити звичку не користуватися ліфтом, а ходити пішки — це корисна додаткова фізична активність; обирати місця без скупчення людей; обов’язково придумати цікаву фізичну активність. Карантин дає нам час і можливість переглянути родинні традиції і запровадити нові здорові звички: спільні пробіжки, катання на велосипеді, спортивні майданчики просто неба.

  Для зимового періоду раджу батькам подбати про зручний відповідний одяг для занять спортом надворі. Знаю, що багато тренерів і спортивних секцій знаходять можливість проводити тренування просто неба. Якщо дитина до карантину ходила на якусь секцію, варто звернутися до тренера і спробувати разом знайти більш безпечний формат тренувань. Є досвід північних країн, де заняття спортом на вулиці відбуваються за будь-якої погоди, люди просто звикли так жити: перерви у школах діти проводять надворі, фізичні активності — теж просто неба. Нам треба переймати цей досвід, а не сидіти в квартирах по кілька місяців на рік. Раджу не сприймати карантин як короткий період, який треба «пересидіти», а знаходити креативні й безпечні варіанти активних фізичних вправ.

  Як обрати безпечну спортивну секцію для дитини?

  Обираючи спортивну секцію чи активність для дитини, батьки мають перевірити:

• як вентилюються приміщення цього спортзалу/басейну — чи є там адекватне провітрювання;
• чи є простір для дистанції в самому залі чи басейні і в роздягальнях;

• Яку б спортивну секцію ви з дитиною не обрали, пам’ятайте: тренування в залі чи басейні не замінює активної прогулянки на свіжому повітрі.

• чи обробляють там поверхні/килимки і чи загалом там чисто;
• раджу батькам пройти весь маршрут відвідувача цього залу/басейну і на власні очі побачити, як там дотримуються правил безпеки 

 До джерела