Конспекти складаються у вигляді тез, запитань, виписок та схематичних малюнків, які у лаконічній формі дозволяють зафіксувати ключові відомості.

Як відрізнити хороший конспект від посереднього? Які прийоми варто використовувати для найбільш ефективного відтворення вивченого матеріалу? Про це – у нашому матеріалі.

Метод Корнелла

Цей один iз найбільш популярних методів, який використовують студенти та учні-старшокласники. Він дозволяє чітко структурувати великі об’єми інформації та згодом швидко орієнтуватись у конспекті за ключовими поняттями.

Принцип: аркуш зошита необхідно розділити на три зони – дві колонки та окрему область у нижній частині.

• Основна колонка (справа). Складає ⅔ аркуша та містить основні відомості щодо теми уроку. При конспектуванні між реченнями краще залишати місце для доповнення конспекту вдома.

• Вузька колонка (зліва). У цю частину аркуша занотовуються ключові терміни, поняття, формули, дати та імена. Ця колонка заповнюється наприкінці уроку та відображає головний зміст уроку.

• Область внизу аркуша. Ця частина має бути заповнена учнем самостійно упродовж доби після уроку. У ній необхідно занотувати головний зміст уроку, зробити резюме і позначити запитання, якщо вони виникли у ході опрацювання матеріалу.

Метод інтелект-карт

Цей метод корисний не лише для конспектування змісту уроку, а й планування будь-якої діяльності. Головна особливість – візуальне відображення інформації у вигляді деревоподібної системи, в якій показані взаємозв'язки між окремими елементами системи.

Принцип: у центрі аркуша записується ключова подія, термін чи поняття, і від центрального елемента розходяться «гілки», кожна з яких позначає певну характеристику центрального елемента та містить інформацію щодо пов'язаних з нею тезами, ідеями, поняттями та інше.

Цей метод корисний не лише для конспектування змісту уроку, а й планування будь-якої діяльності.

Схематичний метод

Цей прийом дозволяє здійснювати аналіз інформації та етапі конспектування. У процесі створення такої структури необхідно відразу виділити ключові теми та розбити матеріал на окремі тези.

Принцип: розділіть навчальний зміст матеріалу на окремі блоки, кожнен з яких може містити підтеми, а в кожній із них – окремі тези. Тож увесь конспект буде мати вигляд єдиного маркованого списку з різнорівневими елементами.

Цей метод схожий на інтелект-карти, однак має не графічну, а текстову візуалізацію.

Метод речень

Цей прийом схожий на традиційне конспектування, однак на відміну від останнього дозволяє встановлювати зв'язки між окремими частинами конспекту.

Принцип: кожне речення записується з нового рядка і нумерується. Не дивлячись на лінійність, такий підхід дозволяє встановлювати взаємозв'язки між окремими частинами конспекту. Так, щоб зробити акцент, які саме речення з усього конспекту пов'язані між собою змістовно, достатньо поряд зробити відповідну помітку з номерами.

Для більшої наочності цього методу якнайкраще використовувати ручки двох кольорів – окремі для нумерації та тексту.

Метод течій

Цей прийом передбачає творче переосмислення почутої інформації під час уроку чи лекції. Він один із найцікавіших, водночас найскладніших, адже потребує безперервного аналізу усіх почутих відомостей та їхнього пов’язування з раніше отриманими знаннями, навичками та власним досвідом.

Принцип: при створені конспекту занотовуванню почутої інформації приділяється мінімум часу. Основна увага направлена на переосмислення почутих відомостей, записуванні власних коментарів, ідей, та роздумів, що виникають у процесі вивчення нового матеріалу. Формат нотування – довільний. Це може бути текст зі стрілками, тези із піктограмами, схеми тощо.

До джерела