«Він актор, але його глядачі і слухачі не аплодують йому. Він скульптор, але його роботи ніхто не бачить. Він лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування та не завжди хочуть лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Лише в самому собі, тільки в  усвідомленні величі своєї справи», – так писав про вчителя  відомий письменник Симон Соловейчик.

Професія педагога наближена до професії артиста, вченого, письменника. Урок інколи називають “театром одного актора”. Однак для актора сценарист пише сценарій, режисер допомагає під час репетицій, інші працівники – в оформленні сцени, освітленні, музичному супроводі. А вчитель одночасно і сценарист, і режисер, і постановник, і актор, який щодня ставить не один, а кілька спектаклів.  Які вчителі імпонують дітям? Звісно, красиві й охайні, дотепні й ро­зумні, з витонченим смаком та почуттям гумору. До такого вчителя дітям хочеться йти на урок, хочеться вчити його предмет, як результат — саме з цього предмета знання учнів є найглибшими й найґрунтовнішими, а оцінки — найвищими.

Шкільні роки – невід’ємна частина нашого дитячого досвіду. Хтось згадує навчання із ностальгією, а комусь одинадцять років за партою нагадували тортури.  Втім, саме там учні здобувають моральні уроки, які пам’ятатимуть усе життя.

Кінематограф  неодноразово звертався до “шкільної теми”.  Освітній портал “Педагогічна преса” пропонує  20 найкращих фільмів з різних років та країн, у яких школа представлена у всій свої неоднозначності, а вчитель – у різних амплуа.

1. “Імператорський клуб” (“The Emperor’s Club”, 2002).

Історія про давню помилку вчителя і про те, як і наскільки це впливає на життя учнів. Фільм про приватну школу із дуже аристократичним вчителем античної історії. Що цікаво – це спостерігати за тим, як вчитель історії намагається зацікавити школярів своїм предметом, його самовіддача, те, як він організовує процес.

2. “Товариство мертвих поетів” (“Dead Poets Society”, 1989)

Освітня драма викладача літератури. Аристократичний дух приватної школи для хлопчиків, базованої на чотирьох “стовпах”: Традиції. Честь. Дисципліна. Досконалість. Школа покликана не тільки виховувати, а й прищеплювати “правильні” погляди, які в майбутньому допоможуть привілейованим за походженням хлопчикам “стати на ноги” і досягти успіху в цій матеріалістичній реальності. Тут бунтар-вчитель. З першого ж свого дня в академії він пояснює новим учням, що життя швидкоплинне, тому вони повинні дотримуватись принципуCarpe diem – «Лови день». Ця класична стрічка швидше призначена для викладачів, які ніколи не повинні забувати, що вони є провідниками по життю для підростаючого покоління. На першій же лекції вчитель вимовляє проникливу промову про швидкоплинність життя і про те, що ані хвилини не можна витрачати даремно, на наступних заняттях – нехтує будь-якими навчальними програмами і в невимушеній манері завойовує авторитет у класі. Хлопчики починають зачитуватися віршами Волта Вітмена  і організовують підпільний літературний гурток.

“Ловіть момент, юнаки. Зробіть своє життя екстраординарним”

3. “Посмішка Мони Лізи” (“Mona Lisa Smile”, 2003)

Жіноча гімназія. Історія мистецтв. Порушено проблему – чи повинна дівчина рухатися шляхом “батьківський дім – гімназія – вигідне одруження”, чи вона може бути ще кимось, окрім як дружини свого успішного чоловіка. Відповідь – може!

 4. Тріумф: історія Рона Кларка (“The Ron Clark Story”, 2006)

Цей фільм про те, як зацікавити дітей навчанням. Гумор та імпровізація – дуже потрібна штука у викладанні. А ще – вміння побачити лідера і діяти на клас через нього, побачити талант і підтримати його, адже це найбільше, що може учитель – побачити і розвинути талант. Цим самим він вселяє віру не тільки в дитину, але і в її батьків…

“Каждый день в этом классе мы учим вещи, которые намного важнее всего, что написано в учебниках. Я учу вас, а вы учите меня, а вместе мы учимся любить учиться”.

 5. “Перед класом” (“Front of the Class”, 2008)

Фільм, у якому акцент зміщено із школи в цілому на конкретного учителя, тобто учня. Одним словом, розповідається про те, як учень із синдромом Туретта – досить рідкісний розлад, що характеризується різкими рухами, – спершу захотів, а тоді став учителем. І дуже успішним! У головного героя фільму синдром Туретта виражений настільки, що його неодноразово просили полишити кафе, кінотеатр – бо він заважав іншим, дратував їх своїми звуками, видався дивакуватим і навіть ненормальним… Вчителі у школі змушували його відсідати спиною до класу, бо вважали, що він зриває уроки. Тож він захотів стати учителем, якого ніколи не мав – який зрозуміє і прийме тебе таким, як ти є…

6. “Хористи” (“Les Choristes”, 2004)

Фільм про притулок для важких підлітків у Франції після Другої світової війни. Директор школи тримає всіх у жорсткій дисципліні – не тільки дітей, але й вихователів. Його “педагогічний” принцип –  жорстка дисципліна і покарання за її порушення. Атмосфера у школі важка, у всій красі проявляється принцип “я дорослий – ти малий, я все – ти нічого”. Новий вихователь – композитор, який не через хороше життя прийшов викладати у таку складну школу, він не є бунтарем і підкоряється правилам школи, але водночас він сповідує інші принципи виховання – то строгістю, то добротою знаходить спільну мову із хлопчиками. Вчитель пропонує організувати шкільний хор – і музика стає лікувальною не тільки для дітей, а й для нього.

7. “Письменники свободи” (“Freedom Writers”, 2006)

Молода вчителька англійської прийшла викладати у дуже непросту школу в “неблагополучному” районі де навчаються  дуже непрості підлітки. Діти, у яких різний світогляд, колір шкіри та історичні образи, виявляють, що їхні однокласники – такі ж, як і вони, із сімей, в яких часто немає грошей, яких можуть виселити і в яких немає грошей на освіту для своїх дітей. Ці діти ідуть наче поганою дорогою, і це намагається змінити їхня вчителька. Фільм про результат реформи освіти в США у кінці 90-х. Діти, які представляють різні соціальні групи, відтепер навчаються разом. Нібито хороша мета. Але в результаті “війна” з вулиць переходить у школу – діти тримаються разом зі “своїми”, а більша частина однокласників для них – вороги. Це нагадує бомбу, яка має от-от вибухнути…

8. «Учитель на заміну», 2011

Сумний вчитель, якого рекомендують як кращого вчителя на заміну, намагається робити свою роботу, не прив’язуючись до дітей і, здається, не сподіваючись на те, що його робота буде потрібною для них. Це розповідь про обставини, в яких живуть люди і пастки, до яких ці обставини приводять людей… Щоб боротися проти проникнення дурості в думці, треба вчитися читати. Щоб стимулювати уяву, виховувати самосвідомість, формувати власну систему цінностей. Ми всі повинні вміти захищати і зберігати свою особистість. Герой Броуді розповідає учням про «Падіння дому Ашерів» Едгара По, а в псевдодокументальних вставках ділиться своїми безрадісними спостереженнями про освітню систему і своє місце в ній.

9. Доживемо до понеділка », 1968

Картина Станіслава Ростоцького розповідає про три дні у стінах звичайної радянської загальноосвітньої школи. За короткий період, описаний в картині, її герої переживають свої маленькі екзистенційні кризи – і вчителі, і учні. Одні стрімко дорослішають і задаються дорослими питаннями про сенс життя. Інші замислюються про своє призначення і про те, чи вартує благородна робота вчителя тих неминучих щоденних докорів у некомпетентності, насмішок і навіть образ з боку учнів. У центрі уваги – нова вчителька Наташа Горєлова. Дівчина колись сама закінчила цей же навчальний заклад і ще відтоді закохана в історика Іллю Семеновича (В’ячеслав Тихонов) – строгого, вимогливого і вкрай принципового викладача, він намагається розвинути в учнях аналітичне мислення.

10. «Школа року», 2003

Слоганом до фільму Річарда Лінклейтера став рядок з пісні Pink Floyd «Нам не потрібна освіта» – принаймні, в його класичному вигляді. Колишня рок-зірка, Дьюї Фінн переживає не найкращі часи: від колишньої слави, як і від грошей, не залишилося й сліду. Завдяки щасливому випадку він відповідає на телефонний дзвінок, що призначався іншій людині, і видає себе за ідеального кандидата на посаду вчителя в приватній школі – все заради гарної зарплатні. Потрапивши в клас, Дьюї повідомляє вихованим і ошатно одягненим дітям із багатих сімей, що в нього похмілля і що нічого доброго він їх навчити не зможе. Хіба що музиці – виявляється, ці школярі вельми непогано володіють музичними інструментами, тож Фінн спочатку пропонує їм вивчити історію та теорію року, а потім вмовляє зібрати групу та виграти конкурс, який допоможе йому повернутися в шоу-бізнес.

11. «Полу-Нельсон», 2006

Я – частина системи. Але, якщо я частина системи, то і ви теж. Ми можемо протистояти системі і залишатися її частиною. Я працюю в школі, тобто на уряд, але водночас не згоден багато в чому з його політикою. Ви, хлопці, ненавидите школу, але все одно сюди ходите.

Ден – шкільний учитель із письменницькими амбіціями та наркотичною залежністю. Удень він філософствує в класі, пояснюючи школярам, ​​що світ недосконалий, а ввечері – вештається по барах, пробуючи всі види заборонених речовин. Одного разу його знаходить непритомним у роздягальні одна з учениць, Дре. Вона виросла в неблагополучній сім’ї, і все, що їй залишається, – це піти по слідах брата і зайнятися торгівлею наркотиками. Ден і Дре знаходять багато спільного в їхніх життях, і їхня дружба чудесним чином допомагає обом.

12. «Експеримент-2: Хвиля», 2008

Дія відбувається у звичайній німецькій школі, один із викладачів якої пропонує учням гру: тиждень вони житимуть за встановленими їм диктаторськими правилами. Починається все з малого: діти повинні підніматися при появі вчителя і вітати його характерним рухом руки – вільний. Закінчується – повсюдними доносами, приниженнями, страхом і кривавою розправою. За лічені дні учитель перетворює клас на модель нацистської Німеччини і вже не може ні контролювати, ні зупинити процес. «Хвиля» – це історія не про школу, а про те, як легко може повторитися історія.

13. “Дуже погана вчителька”, 2011

Комедія про дівчину, яка випадково стала вчителькою. Шикарна блондинка Елізабет збиралася заміж за багатія, однак наречений кинув її буквально біля вівтаря. Залишившись без засобів до існування дівчина влаштовується вчителькою молодших класів. На уроках вона здебільшого відпочиває від бурхливих ночей, проведених у барах. Діти в цей час дивляться фільми – на будь-який шум, що заважає її сну, Елізабет відповідає сміховинними тирадами добірної лайки на адресу третьокласників. Все змінюється з появою ще одного нового вчителя – багатія і красеня Скотта. Крім цього, Елізабет дізнається про конкурс серед учителів: той, чий клас найкраще складе іспит, отримає вагому прибавку до зарплати. Все це сприяє перетворенню недбайливої ​​вчительки на талановитого педагога.

14. “Географ глобус пропив”, 2013

Я не педагог, тим більше не вчитель. Але ж я і не монстр, щоб мною лякати. Я їм не друг, не приятель, не старший товариш і не кльовий чувак. Я не начальник, я і не підлеглий. Я їм не своє, але й не чуже. Я не затичка в кожній бочці, але й не сторонній. Я не товариш по чарці, але й не поліцейський. Я їм не опора, але й не пастка і не камінь на узбіччі. Я їм не дуже потрібен, але й обійтися без мене вони не зможуть. Я не провідник, але й не клоун. Я – запитання, на яке кожен з них повинен відповісти.

Героєм нашого часу стає біолог-алкоголік Віктор Служкін із Пермі. Його звільняють з роботи після чергового запою. Дружина ось-ось піде до друга дитинства. Від безвиході Служкін влаштовується вчителем географії в школу. Але й тут не ладиться: учні не поважають, зарплата залишає бажати кращого, а чесність не заохочується. Розбиратися в усьому цьому географ вирушає на природу – веде клас у похід.

15. “Фізрук”, 2014

Російський серіал, що раптово став абсолютним хітом минулого телесезону і заслужив місце в одному ряду з великим кіно. Дмитро Нагієв у ролі Фоми – класичного бандита з 90-х на чорному «Гелендвагені» і з бойовим шрамом на обличчі. Він продовжує жити «по понятіям», що не влаштовує його шефа – колишнього кримінального авторитета, а нині поважного бізнесмена. Фома, не здатний змиритися зі звільненням, придумує неординарний спосіб повернутися на службу: влаштовується фізруком у школу, де вчиться дочка колишнього боса, щоб таким чином поступово повернути його довіру. Тепер його називають Євгеном Олеговичем і запрошують випити чаю в учительській. Утім, життєвим звичкам герой не зраджує: Фома, він і в школі Фома, тож влаштувати у фізкультурному залі сауну чи казино – цілком нормально.

16. “Вусатий нянь” (1977)

Юнак, якому не вдалося вступити до ВНЗ, проводить дні в сумнівних компаніях, поки рішенням громадськості його не призначають вихователем у дитячий садок. Робота з дітьми, чистими і по-хорошому некерованими, змушує його переглянути свої погляди на життя. Мила радянська комедія про те, що найважча робота – вона ж найкраща на світі.

17. “Дорога Олено Сергіївно” (1988)

Несподівана драма Ельдара Рязанова про трьох учнів, які приходять додому до своєї вчительки, щоб привітати її з днем ​​народження, а також принагідно поцупити в неї ключ від сейфа, в якому зберігаються їхні екзаменаційні роботи, здатні зіпсувати їм атестати. Принциповість вчительки доводить хлопців до межі – і до кінця фільму глядач уже не так впевнений у тому, що вчителька завжди права.

18. “У дзеркала два обличчя” / The Mirror Has Two Faces (1996)

Немолода жінка живе в Нью-Йорку з мамою, викладає в університеті, у неї немає особистого життя, і найбільше на світі вона любить сидіти у своїй кімнаті, їсти пончики і дивитися американський футбол. Певна річ, після зустрічі з іншим педагогом вона перетворюється на красуню, але у фільмі важливо не це. Героїня – ідеальний педагог, розкутий і відкритий, вміє однаково і пожартувати, і підбадьорити, й очима одночасно контактувати з усією аудиторією. Якості, невідомі більшості радянських викладачів

19. “Велика перерва” (1972/1973)

Герой фільму Олексія Коренєва “Велика перерва” молодий, але дуже перспективний вчений. Нестор Северов не склав іспит в аспірантуру, тож йде працювати вчителем історії у вечірню школу. Спершу молодому педагогу доводиться дуже важко, адже, за його власними словами, він не очікував, що “великі діти – це великі пустощі: один на танці втече, другого в міліцію заберуть”. Утім, з часом усе це Нестору Петровичу навіть сподобається і він знайде можливість поєднувати заняття наукою з роботою в школі.

20. “4:0 на користь Тетянки”

У школу приходить молода вчителька Тетяна Іванівна. 5-«Б» призначає недосвідченому класному керівникові випробувальний термін і бере шефство в свої руки. Але для неї все закінчується добре: Тетяна Іванівна здобуває перемогу з рахунком 4: 0.

За матеріалами сайту http://pedpresa.ua/