Новий рік – свято, яке відзначають багато народів відповідно до прийнятого календаря. Свято наступає в момент переходу останнього дня року в перший день наступного року. У більшості давніх народів святкування Нового року збігалося з початком відродження природи й присвячено, як правило, до березня. Усі язичницькі народи ознаменовували його богослужбовими обрядами, урочистими приношеннями й забавами.
Святий Вечір - одне з найурочистіших християнських свят. Його відзначають напередодні Різдва, 6 січня (за григоріанським календарем святкується 24 грудня). Із Святвечором пов'язаний обряд приготування першої куті, її називали багатою, оскільки, крім неї готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар. Страви мають бути пісними, оскільки Святвечір припадає на останній день пилипівського посту. Cимвол єднання з Богом, із світом померлих - постна кутя. Кутю традиційно готували з пшеничних або ячмінних зерен (на півдні України з рису). Червоний кут, в якому тримають кубельце з кутею та узваром, в народі ще називають «яслами». Власне, кутя з узваром є своєрідним символом смерті Христа, тому при поминках обов'язково готують цю страву і її іще називають «четвертою страшною кутею».
Різдво Христове – з 6 січня на 7 січня (в ніч на 25 грудня) – велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. Для православних Різдво належить до найбільших свят в історії людства, свято на честь того, що сам Бог, Творець неба і землі, Всемогутній, втілився, став людиною, щоб спасти людей всього світу, допомогти їм побачити правильний шлях у житті. Протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого свята Христового Різдва і нічого подібного не святкували. Рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році.
- 120 років від дня народження Антона Дмитровича Лебединця (1895—1979), українського композитора, диригента
- 105 років від дня народження Ганни Степанівни Матійко (1910—1980), української письменниці
- 90 років від дня народження Джеральда Малколма Даррелла (1925—1995), англійського зоолога і письменника
8 - Собор Пресвятої Богородиці. Святки
-
150 років від дня народження Михайла Івановича Тугана-Барановського (1865—1919), українського і російського економіста, історика, соціолога
-
80 років від дня народження Василя Андрійовича Симоненка (1935-1963), українського поета і журналіста, шістдесятника
9
- 140 років від дня народження Ніканора Онацького (1875—1940), українського живописця, поета, драматурга, музейного діяча
- 140 років від дня народження Степана Томашівського (1875—1930), українського філософа, історика
- 125 років від дня народження Карела Чапека (1890—1938), чеського письменника
10
- 90 років від дня народження Галини Олександрівни Гриненко (1925—2013), української письменниці
11
-
140 років від дня народження Рейнгольда (Ернеста) Моріцевича Глієра (1875—1956), українського і російського композитора, диригента, педагога, музично-громадського діяча німецько-польського походження. Професор Московської консерваторії, доктор мистецтвознавства (1941), лауреат премії ім. М. Глінки (1908), Державних премій СРСР (1946, 1948, 1950), народний артист Азербайджанської РСР (1934), народний артист Узбецької РСР, народний артист РРФСР (1935), народний артист СРСР (1938)
12
- 150 років від дня народження Федора Петровича Балавенського (1865—1914), українського скульптора
-
130 років від дня народження Василя Васильовича Безкоровайного (1880—1966), українського композитора, диригента (США)
-
125 років від дня народження Василя Яковича Єрошенка (1890—1952), українського письменника, фольклориста, музиканта
13 - День святої Меланії Римлянки. Щедрий вечір
-
135 років від дня народження Давида Йосиповича Заславського (1880—1965), українського і єврейського журналіста, автора досліджень про М.Драгоманова
14 - Новий рік за старим стилем
-
День Святителя Василя Великого
-
160 років від дня народження Опанаса Георгійовича Сластіона (Сластьона, Сластьонова), (1855—1933), українського живописця, графіка, архітектора, мистецтвознавця і етнографа
-
115 років від дня народження Олександра Івановича Ковіньки (1900—1985), українського письменника-гумориста
15
-
220 років від дня народження Олександра Сергійовича Грибоєдова (1795—1829), російського письменника, дипломата, автора комедій «Лихо з розуму», «Молоде подружжя», «Студент».
18 - Святвечір водохресний. Голодна кутя
19 - Богоявлення Господнє. Водохреще
20
-
Свято Іоанна Хрестителя
-
150 років від дня народження Михайла Івановича Туган-Барановського (1865—1919), українського і російського економіста, історика і громадського діяча. Перший економіст-східноєвропеєць, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків; один із найкращих знавців кон'юнктурних економічних циклів, автор численних праць про теорію вартості, розподілу суспільного доходу, історію господарського розвитку та кооперативних основ господарської діяльності. Доктор економіки (1899)
День Соборн
ості України – свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День соборності відзначається з 1999 року. Деякий час, з 30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України В.Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено «День Соборності та Свободи України». Однак 13 листопада 2014 року Президент України П. Порошенко підписав укази про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи, 22 січня – Дня Соборності України.
День Тетяни – російське релігійне і народне свято, яке припадає на 25 січня, згідно з григоріанським календарем, один із днів студента. Назване на честь святої Тетяни, християнської мучениці яка жила в Римі, протягом правління імператора Александра Северуса. 12 (25) січня1755 року, на честь іменин матері Івана Шувалова Тетяни Родіонівни, Єлизавета Петрівна підписала указ «Про заснування Московського університету». Оскільки це відбулося в день святої Тетяни, то російські студенти й святкують «Татьянин день» як День студента.
Ця пам'ятна дата запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція№ 60/7). Відзначається щорічно. Саме в цей день у 1945 році радянська армія звільнила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Освенцим (Аушвіц-Біркенау), розташованого в 70 кілометрах від Кракова. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 міліонів людей. Всього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей. „Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість", - йдеться в резолюції Генеральної Асамблеї ООН.
Битва під Крутами відбулася 29 січня 1918 року поблизу селища Крути, на малій залізничній станції на відстані 130 кілометрів на північний схід від Києва. Битва тривала близько 5 годин і закінчилася поразкою українських загонів, які захищали підступи до Києва. Як така, битва не мала вирішального значення в перебігу військових дій, однак вона набула особливого значення у свідомості багатьох завдяки героїзму загону української молоді, які загинули біля Крут. Під час поховання юнаків на Аскольдовій горі в Києві М.Грушевський назвав їх героями, Павло Тичина присвятив цьому героїчному вчинку свій вірш. Довгі роки історія битви або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній так і у вітчизняній історіографії. У 2006 році на місці битви встановили пам’ятник і на 80-ті роковини випустили пам’ятну гривню.
