Електронна бібліотека ЛПК

Фішки, щоб захопити увагу дітей

lpc70elibrary — Mon, 13 Sep 2021 08:48:21 GMT

Гейміфікація

Така практика ХХІ століття більш поширена в закордонних школах, коледжах та університетах, однак «ігрові вкраплення» в українській освіті теж можливі й потенційно ефективні.

Гейміфікація — це інтеграція ігор та їхніх принципів у систему навчання. Згідно з іноземними дослідженнями, вона покликана додатково мотивувати учнів, стимулювати інтерес та, відповідно, підвищувати рівень освіченості.

Від реальності не втекти: сучасні діти — це покоління великого пальця. То чому б не зробити так, аби цей палець гортав на екрані якусь корисну інформацію або розв’язував задачки на логіку, а не бездумно скролив стрічку соцмереж?

Гейміфікація зазвичай передбачає такі ігрові елементи: таблиці лідерів, рівні та значки (як символи досягнень), онлайн-тести, квести, задачі. Часто вони підкріплені сюжетними лініями, мають привабливе дизайнерське оформлення, допомагають учням відчувати більше залучення у процес навчання. Інтеграція діджиталу в шкільну освіту вказує на небайдужість учителя до інтересів молодого покоління. Діти цінують це, а ще вони об’єктивніше сприймають онлайн-оцінювання й залюбки конкурують за лідерство в рейтингах на екрані.

Кілька безкоштовних інструментів для впровадження гейміфікації під час занять:

Kahoot! — можна створювати тематичні квести й перевіряти рівень знань, створюючи ключі на основі вивченого матеріалу. Наприклад, пароль від сейфа — відповідь із задачі, кодове слово — прізвище автора теореми чи роману.
Credly — платформа, що дозволяє вчителям видавати своїм учням віртуальні значки-нагороди.
Classcraft — для використання педагогами сценаріїв рольових ігор на уроках.

Трішки вправ

Можна суворо наказати учням: «Не бавтеся!» А можна самостійно залучити їх до «правильних» розваг просто на уроці. «Правильні» у цьому разі — ті, що відповідають навчальним цілям, сприяють усебічному розвитку школярів, ефективно захоплюють увагу учнів та, як бонус, є цікавими!

Починайте заняття не нудно. Робіть кількахвилинні перерви з цікавими вправами, щоб діти відновили ресурс, і закінчуйте урок небанально. Ось кілька ідей.

Кольори

До речі, можете спершу випробувати власні сили: ця вправа — справжній виклик для мозку.

Потрібно якомога швидше називати колір слова, а не текст, який читаєте:

Відновити в пам’яті

Пишете на дошці/зачитуєте/показуєте на картках 10–20 різних слів — даєте учням хвилину на запам’ятовування — просите назвати всі слова. Цікава деталь: кожен буде вибудовувати індивідуальні логічні ланцюжки, по-своєму групувати слова.

Бінго

Займе трішки більше часу, тому можна використати як один із форматів для перевірки вивченого матеріалу.

Суть активності: в учнів є таблиця, комірки якої містять відповіді на запитання вчителя. Хто швидше заповнить клітинки правильними цифрами (номерами запитань), той вигукує «Бінго!» та перемагає.

Наповнення таблиці залежить від предмета та креативності педагога. Наприклад, учитель математики може запропонувати в клітинках розв’язки рівнянь/прикладів/задач, учитель літератури — прізвища авторів творів, учитель географії — прапори за поданими державами, учитель хімії — назви елементів за їхніми властивостями.

До речі, таблиця може бути як надрукована чи написана вручну, так і в електронному форматі (знову привіт гейміфікації).

Мім

За бажання можна інтегрувати в будь-який предмет і використати як для відпочинку, розваги й перезавантаження, так і з метою кращого засвоєння матеріалу. Більшість дітей обожнює гру «Крокодил». Так-от, суть аналогічна: без слів показати слово так, щоб інші учні його вгадали.

Можна пограти наприкінці уроку, загадуючи слова, які стосуються вивченої за час заняття теми. Як варіант — об’єднати школярів у команди й додати дух суперництва.

Поясни слово

Схожа вправа, але цього разу замість активної жестикуляції та авторської майстерності діти прокачають свої скіли риторики. Можливість поєднати гру із засвоєнням матеріалу залишається!

Учитель або однокласник загадує школяру тематичний термін/поняття/твір/прізвище вченого чи автора. Завдання: не використовуючи спільнокореневих слів, пояснити це іншим учням.

Учительські лайфхаки

Носіть на урок пісочний годинник. Звичайно, завжди можна використати таймер, але це не так ефектно! Дати завдання школярам — річ звичайна. А як щодо того, аби перед цим драматично сказати: «У вас є 7 хвилин. Час пішов!» і перевернути годинник? За неофіційними даними, фокус уваги 99 % учнів не здатен блукати деінде, поки сиплеться пісок.

Прибирайте зайве. І не лише ви, а й школярів до цього заохочуйте. Нехай учительський стіл та парти будуть вільними від речей, що здатні відволікати. Якщо у фазі невикористання навіть згаданий вище годинник може бути потенційним крадієм уваги, сховайте його.

Міксуйте активності. Ви чули, що інформація здатна краще засвоюватися під час руху? Звідси аудіокниги на прогулянках і подкасти на пробіжках. Попросіть учнів виконувати дві справи одночасно — фізичну та інтелектуальну. Наприклад, відбивати м’яча і множити числа, учити вірш дорогою додому.

Грайтеся голосом. Ця практика несе подвійну користь: розвиваєте власну ораторську майстерність і водночас утримуєте увагу школярів. Спробуйте варіювати темп розмови, висоту та гучність голосу. Сповільнене тихеньке підведення до головної думки змусить учнів прислухатися й не дозволить пропустити важливу інформацію.

Пробуйте себе в ролі діджея. Науково доведено, що окремі жанри музики, зокрема класика, позитивно впливають на концентрацію уваги. Можете запровадити традицію (читай «взяти собі як круту вчительську фішку») робити коротенькі музичні перерви під час уроків. Якихось 2–3 хвилини — і школярі знову в ресурсі. До слова, класика — не єдино правильний варіант, адже цілком імовірно, що серед дітей не так багато істинних фанатів симфоній. Радьтеся з ними, тестуйте різні варіанти, зрештою, креативте!

Будьте непередбачуваними. Так і хочеться додати: «по життю», бо це корисно в багатьох сферах. Але можете почати зі школи. Насправді саме ви — головний модератор, креатор і Big Boss на уроці. І саме вам задавати настрій кожному заняттю. Вигадайте експромтом хоку, вивчаючи культуру Японії. Перед прочитанням віршів Шевченка дістаньте з кишені й наклейте собі вуса. Закінчіть важку тему піснею «We Are The Champions». Зробіть те, чого не очікують школярі, — і увага, захоплені погляди та симпатія класу вам гарантовані!

До джерела

Ефективне використання масок звірів під час освітнього процесу в НУШ

lpc70elibrary — Fri, 10 Sep 2021 07:43:38 GMT

Ось кілька варіантів використання масок на різних уроках за програмою Нової української школи:

29 ТИЖДЕНЬ НУШ – ТЕМА «СВІТ ТВАРИН»

На ранковому колі можна запропонувати учням «приміряти» на себе образи різних тварин та привітатись одне з одним так, як це характерно для того чи того звіра.

Також доречно пограти у гру «Знайди друга». Необхідно, щоб у кожної дитини на голові була маска; за командою вчителя діти об’єднуються у групи так, як у природі контактують тварини: наприклад, хижаки – окремо, рослиноїдні звірі – окремо тощо.

Вправа «Пофантазуй». Під час обговорення завдань на день запропонуйте учням пофантазувати, які плани можуть бути в обраної ними тваринки. Розширюйте знання учнів за допомогою так званих «проблемних» запитань: «Чи будуть схожими бажання домашньої й дикої кішки?».

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Коли діти знайомляться з казками, корисно організувати читання за ролями, а щоб додати процесу театральності, можна використати маски. З часом учні залюбки долучаться до інсценування фрагментів казки, а маски на головах зможуть частково замінити слова автора, адже клас розумітиме, який персонаж перед ними знаходиться.

Вправа «Ти автор». Об’єднайте учнів у невеличкі групи й кожній запропонуйте маску одного з персонажів, про яких йшлося на уроці. Діти повинні уявити себе автором, порадитись та змінити дії лише того героя, маску якого вони отримали. Потім запросіть групи виступити.

КУРС «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

Вправа «Ланцюг живлення». Запропонуйте учням маски, які відповідатимуть двом ланцюгам живлення. Діти повинні стати перед класом і швиденько розташуватись у необхідному логічному порядку. Глядачі – ті, хто залишився на своєму місці, – мають проаналізувати роботу двох груп. Потім відбувається ротація: хто виступав перед класом – оцінюватиме, а інші – демонструватимуть.

Під час обговорення теми «Лісові мешканці» запропонуйте обрати маски тих тварин, які живуть у лісі. Для старших учнів умови «відбору тварин» можна ускладнити: наприклад, попросіть обрати тварин за певними вподобаннями у їжі, за проживанням у різних зонах країни, материках тощо.

Під час роботи над навчальним проєктом «Життя тварин взимку» організуйте вправу «Монолог тварини». Учень одягає маску та розмірковує про те, що може відчувати певна тварина взимку, або уявляє, як людина може допомогти їй пережити холодну пору року

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Гра «Крокодил». Діти полюбляють «перевтілюватися» та імітувати рухи різних тварин. Запропонуйте учню без слів пояснити однокласникам, яку тварину він обрав. Якщо дитина впоралась із завданням, вона одягає маску і сідає, а її місце займає той, хто відгадав.

МАТЕМАТИКА

На уроках математики у 1-2 класах діти краще розуміють матеріал, коли він демонструється на практиці або коли його можна відчути на дотик (наприклад, вчитель пояснює математичні приклади з яблуками й дозволяє їх перебирати).

Під час закріплення знань запропонуйте дітям обрати собі маски тварин. Вигадайте історію з числами та голосно проговорюйте її, а учні нехай самостійно рахують. Наприклад: «Одного літнього ранку вийшла на прогулянку лисичка, через декілька хвилин до неї приєднався ведмідь. Дорогою звірі зустріли зайчика й оленя. Скільки всього тварин зібралось? Правильно, їх вже четверо. Подорожуючи лісом, компанія зустріла ще декількох друзів…» тощо. У такий спосіб тему множення та ділення й основні принципи рахунку можна опанувати легко та цікаво.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ

На творчих заняттях маски можуть слугувати прекрасним наочним матеріалом. Дитина бачить та розуміє співвідношення та розміри вух, очей, носа. Також маска може слугувати шаблоном: діти її обводять, розфарбовують, а потім використовують за власним бажанням.

До джерела

Бренд вчителя

lpc70elibrary — Wed, 03 Mar 2021 09:11:50 GMT

Що таке бренд?

“Бренд — це вигляд компанії з точки зору споживача”. Пітер Друкер.
“Бренд — це те, що кажуть люди про нас, коли ми виходимо з кімнати”. Джеф Безос.

У першу чергу бренд — це про стосунки. Якщо ви створили його правильно, то у людей виникає довіра до вас і ваше ім’я починає працювати на вас.

Навіщо вчителю бренд?

Це можливість впливати, адже ми можемо популяризувати свої ідеї.
Ви можете бути орієнтиром та надією під час кризи довіри.
Матимете право на помилку.
Можливість монетизації.

Особистий бренд

Особистий бренд — це те, що про вас думають інші як про особистість та професіонала. Він допоможе сформувати навколо себе аудиторію, яка довірятиме вам як спеціалісту та буде готова купити ваші продукти (знання, які ми можемо популяризувати).

Яке значення має особистий бренд для вчителя?

Авторитет.
Власний стиль.
Вплив на учнів та колег.
Конкурентноспроможність.

З чого розпочати пошук власного бренду?

Перш за все потрібно визначити власну соціальну роль і зрозуміти ким ви є для аудиторії. Таємниця успіху багатьох медійних людей — поєднання того, що не поєднується. Тобто, коли на перший погляд “несумісні” соціальні ролі успішно реалізуються в одній людині.

Для того, аби знайти “свою” аудиторію варто зрозуміти потреби людей. Важливо демонструвати різноманітні соціальні ролі і найкраще, щоб їх у вас було декілька. Не бійтесь демонструвати свої таланти, хобі, адже вони допомагають “розбавити” нашу роботу, зацікавити людей і показують, що ми розвинені в абсолютно різних аспектах.

Формула особистого бренду

Експертні ролі + соціальні ролі + особистість х комунікація

Експертні ролі — це все, що пов’язано з самореалізацією.

Соціальні ролі — це модель поведінки, зумовлена соціальною позицією. Наприклад, підтримка молодих вчителів. До соціальних ролей можуть належати також ролі в сім’ї або будь-які ролі, пов’язані з життєвою позицією особистості.

Особистість — це стійка система соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти.

Усі ці складові допоможуть вам розкрити власну унікальність.

Стратегія та складові персонального бренду

Навіщо це потрібно?

Формування особистого бренду — це довгостроковий процес та він не може стояти на одному місці. Вам знадобиться дуже багато внутрішньої мотивації, щоб не кинути все на півдорозі.

Пошук компрометуючої інформації.

Перелік особистих ролей та найяскравіших рис.

Наприклад, можна записати на папері свої сильні, слабкі сторони та над чим варто попрацювати.

Елементи персонального бренду:

Те, що ви говорите про себе.

Ніколи не варто говорити про себе поганого. Краще намагатись завжди говорити про себе в позитивному ключі, проте все ж завжди тримати рівновагу.

Як і де ви говорите про себе.

Треба звертати увагу на те, як саме ми говоримо про себе (подача, інтонації) та де (форуми, демонстрація вашої роботи, прямі ефіри).

Те, що говорять про вас.

Це саме той момент, на який ви самі ніяк не можете вплинути.

Завдання

Записати 3-4 речі, ким ви є на вашу думку:

Як ви себе охарактеризуєте трьома словами.
Ваші сильні сторони, ваші професійні та особисті переваги.
Ваші слабкі сторони, недоліки.

Перевіряємо результат.

Поставити ті ж самі запитання 5 людям з власного оточення про себе: що саме вони знають, із чим асоціюють, як охарактеризують вас.

Аналізуємо!

Чи співпала ваша власна характеристика із тією, яку ми отримали від оточення?
Як ми будемо працювати над тим, щоб відповіді ваші і людей довкола співпадали?

Пошук каналів комунікації з аудиторією

онлайн-інструменти;
ресурси, блоги, медіа, соціальні мережі;
офлайн-інструменти;
конференції, виступи, нетворк-заходи, публікації в медіа, участь в ефірах телеканалів та радіоефірах.

До джерела

Сім способів підтримати учнів-шульг

lpc70elibrary — Tue, 02 Mar 2021 10:39:27 GMT

Шульги швидше стомлюються і потребують тривалішого відпочинку, ніж інші. Варто дозволити їм посеред уроку додаткові паузи для відновлення сил. Добре, якщо в класі є можливість на цей час усамітнитися хоча б на 5–10 хвилин. Особливо це актуально у першому класі, коли дитина звикає до нового режиму, нових вимог, шкільного навантаження, які відрізняються від тих, що були в дитсадку. Якщо ж хлопчик чи дівчинка не ходили до дошкільних закладів, їм необхідно ще більше послаблень. Не варто думати, що так буде завжди. Ліворукі діти мають ще одну особливість: довго звикають до нових умов. Якщо більшість дітей адаптується за місяць, то їм потрібно 2–2,5, і вчителю доведеться на це зважати.
Навіть коли обсяг навчальної роботи ще невеличкий, такі першачки страждають від емоційного перенавантаження. Із часом, коли дитина адаптується, її працездатність не відрізнятиметься від решти.
Добре розташувати таких дітей праворуч у класі, щоб вони мали краще освітлення, а увагу легше концентрували на вчителеві. А ось посадити таких дітей активним оком до вікна — не найкраща ідея. Тоді вони відволікатимуться на те, що бачать за склом. У низці країн (Бельгії, Норвегії) саме праворуч заведено розміщати учнів-шульг, і дослідження доводять, що це дуже позитивно впливає на їхні навчальні успіхи.
Якщо немає спеціальних парт із нахилом стільниці з необхідного боку, варто порадити родині придбати таку для дому. А учня слід хоча б посадити за окремим столом або зліва, щоб діти не зіштовхувалися постійно робочими руками, коли писатимуть.
Під час навчання варто спиратися на зорову пам’ять дітей, їхню здатність охоплювати одночасно весь матеріал, а не мислити лінійно-послідовно. Цим учням зазвичай підходить метод глобального читання, коли дитина запам’ятовує все слово, а не складає з літер та складів. Важливо також вчити абстрагуватися від нюансів, виокремлювати форми чи інші ознаки предметів. Адже шульги зазвичай бачать дрібні відмінності між об’єктами, коли іншим здається, що вони однакові. Якщо така дитина каже, що сусідка забрала в неї ручку, хоча обидва предмети здаються близнюками, будьте певні: вона помітила подряпину чи крапочку пластику, тож каже правду.
Зазвичай у середині першого класу (приблизно взимку) основний дискомфорт, який відчувають ліворукі учні, — це проблеми з прописами. Нині для таких дітей розроблені спеціальні зошити та прописи зі зручним прямим нахилом. І правий, і лівий нахили літер практично нереально опанувати таким школярам. Окрім цього, для певних великих літер, які особливо важко писати шульгам, вводиться спрощений варіант: велика копія малих літер.
Шульги дещо емоційніші за інших. На це можна робити ставку під час навчання. Тяга до спілкування нерідко спонукає порушувати дисципліну на уроках: розмовляти, разом з друзями займатися сторонніми речами. Якщо йдеться не про традиційні заняття, а такі, де акцент на роботу в парі, спільну діяльність, ця потреба буде задовольнятися і не заважати навчанню.

До джерела

Ігри для розширення словникового запасу дітей

lpc70elibrary — Mon, 01 Mar 2021 09:48:24 GMT

Небажання дитини навчатися турбує багатьох вчителів та батьків. Одні стикаються з цією проблемою зрідка, а іншим доводиться систематично боротися з відсутністю інтересу школяра до навчання.

«Чотири слова» (дітям від 8 років можна запропонувати і 5−6 слів). Суть гри – вибрати чотири абсолютно не пов’язаних між собою слова та використати їх для того, щоб скласти маленьку розповідь.
«Безліч слів». Завдання гри – обрати довге слово, після того з усіх його букв, кожна дитина на своєму аркуші складає та записує багато інших коротких слів. З початку гри діти можуть бути в команді з дорослими, а потім – стають самостійними гравцями.
«Малювання словом». Ведучий повинен вибрати «складне» для дитини слово, яке важко писати або вимовляти, опісля вигадати, що саме дитина буде малювати. Наприклад, намалювати фігурку кота, використовуючи лише загадане слово.
«Навпаки». Суть гри – вимовляти слова навпаки, без їх запису. Наприклад, чайник –кинйач, стіна – анітс і так далі.
Знайти серед предметів, які знаходяться у кімнаті слова, що вказують на смак предмета, звук, аромат, твердість, м'якість тощо. В такий спосіб ми вмикаємо у дитини різні канали сприйняття.
Завдання – на аркуші паперу написати врозкид літери, після чого поєднати букви лініями в певні слова.
«Покажи слово». Суть гри – один гравець загадує слово та показує його пантомімою, інші своєю чергою повинні відгадати, яке слово загадує гравець.
«Я загадав». Мета гри – розповісти про слово, яке загадав, не називаючи його. Наприклад: «Я загадав – білий, холодний, скрипить під ногами, тане…». Що це?
«Індукція — дедукція». Суть гри – один гравець загадує предмет, а інші повинні здогадатись що це за слово, ставивши запитання, на які він може відповісти лише «так» або «ні».
«Остання буква». Кожен гравець говорить слово, яке починається на останню букву попереднього слова.
«Рима». Гравці називають чотири (або два) випадкових слова, до яких шукають риму або за допомогою яких вигадують чотиривірш.
«Буква». Учасники гри говорять слова на букву, яку назвали. Для дорослих цю гру можна використовувати так: варто назвати слова-предмети, можуть вміститись у трилітрову банку.
«Шукаємо подібне». Називаємо два випадкових слова й одразу думаємо, що у них спільного та чим вони можуть бути об'єднані?
«Чарівна мова». Ця гра призначена для дітей, які навчаються розбивати слова на склади. Суть гри – розмовляти й перед кожним складом ставити додатковий склад (жи, ма, хрю…)
«Нісенітниця». Гра, у якій першу частину речення варто промовити, а для другої частини вигадати «чудернацьке» та нереальне продовження.
«Казка». Створюємо казку з речень, які утворили самі діти. У такий спосіб кожна дитина буде долучена до роботи.
«Асоціації». Суть гри полягає в наступному: один гравець називає слово, наступний — свою асоціацію до цього слова (дітям можемо пояснити, що таке асоціація — перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово).
«Це слово вміє…». Описуємо кожне слово його «вміннями».
«Картина». Завдання гри – називати слово і по черзі розповідати, яку «об'ємну» картину ми бачимо, коли вимовляємо його. Наприклад, для одного гравця слово «чай» означає «родина сидить за столом і розмовляє», для іншого – чайна плантація і збирачі чаю, для третього – стіл накритий скатертиною, грає музика, для четвертого – чайна церемонія, для п’ятого – людина стоїть біля вікна, насолоджуючись самотністю та чаєм.
«Антоніми». Суть гри – назвати слова і знайти до них антоніми (слова, протилежні за значенням).
«Неіснуюче слово». Завдання – вигадати слова, які не існують і що вони могли б означати мовою інопланетян.
«Пташина мова». Суть гри – говорити один з одним «тарабарською мовою» та намагатись здогадатись за інтонацією, про що говорить кожен із гравців говорить.

До джерела

Конкурс-голосування

lpc70elibrary — Tue, 23 Feb 2021 11:14:10 GMT

Голосування за найкращі роботи конкурсу інфографіки до Дня безпечного Інтернету!!!

Шановні друзі! Прохання долучитися до визначення найкращої роботи до Дня безпечного Інтернету. Перегляньте запропоновані зразки конкурсних робіт, оберіть найкращих декілька варіантів і проголосуйте за них в кінці сторінки! Прохання голосувати лише ОДИН раз!

№1	№2	№3

№4	№5	№6

№7	№8	№9

№10	№11	№12

№13	№14	№15

№16	№17	№18

ПРОГОЛОСУВАТИ

10 оригінальних способів проведення опитування під час уроку

lpc70elibrary — Fri, 19 Feb 2021 08:04:09 GMT

Як провести перевірку знань школярів швидко і водночас ефективно? Як уникнути стресових ситуацій при зрізі знань для учнів, а перетворити цей процес на гру, творчість чи командне змагання?

Острівки

Принцип виконання: підготуйте для учнів короткий фрагмент тематичного тексту, наприклад, визначення певного терміну, правило, теорему, закон чи інше. Створіть паперовий трафарет із окремими віконцями, через які видно лише окремі слова із загального тексту.

Запропонуйте учням відтворити повний зміст текстового фрагменту із залученням окремих слів-острівків, які видно з-під паперового трафарету.

Аукціон

Принцип виконання: наприкінці вивчення теми запропонуйте учням провести командне змагання. Об'єднайте їх у 2-3 команди та запропонуйте кожній по черзі називати по одному цікавому факту щодо теми вивчення.

За кожну зараховану відповідь команда отримує +. Команда, учасники якої набрали найбільшу кількість плюсів, стає переможцем.

Цей прийом дозволяє учням актуалізувати знання з теми вивчення, а вчителю – здійснити невимушено перевірку.

Опитування за матеріалами анімації

Принцип виконання: покажіть фрагмент відео чи анімації щодо теми уроку, але без звуку. Учні мають прокоментувати зміст побаченого, ґрунтуючись на засвоєних знаннях з теми вивчення.

Наприклад, на уроках фізики чи хімії можна продемонструвати певний експеримент, а учні мають пояснити, які саме фізичні закони чи хімічні реакції спричиняють хід процесу тощо.

Абетка

Принцип виконання: вчитель називає певну літеру, а учні мають пригадати якнайбільше слів стосовно теми, які починаються на названу букву.

Цей прийом якнайзручніше використовувати на початку уроку для активізації знань школярів чи перевірки домашнього завдання.

Тисяча прикладів

Принцип виконання: вчитель називає поняття, правило, формулу, закономірність, дату, ім'я, а учень має назвати приклад, що розкриває його сенс.

Наприклад:

симбіоз – запилення квітів за допомогою комах, у ході чого комахи не лише живляться нектаром, а й сприяють переносу пилку для запліднення рослин;
тропосфера – зосередження кисню, формування клімату завдяки переносу повітряних мас;
зіштовхування материкових літосферних плит – утворення Альпійсько-Гімалайського поясу складчастості.

Такий формат фронтального опитування дозволяє перевірити, на скільки учні можуть пов'язувати теоретичні відомості з практикою та розуміють зміст навчального матеріалу.

ПОПН-формула

Принцип виконання: підготуйте для учнів перелік дискусійних питань та запропонуйте висловитись, дотримуючись принципу ПОПН-формули, що складається з 4 компонентів.

П – позиция, тобто особисте ставлення до предмету дискусії. Обговорення має починатися із таких формулювань: «Я вважаю, що…», «На мій погляд, це важливо, бо... / не важливо, бо...», «Я згоден з …».
О – обґрунтування своєї думки. Цей етап передбачає наведення аргументів, на яких ґрунтується особиста позиція. Висловлювання на цьому етапі доцільно починати з таких фраз «Тому що…» чи «Я так вважаю, бо…».
П – приклади. Для підтвердження власних суджень необхідно привести факти, бажано не менше трьох. Цей етап розвиває у школярів уміння аргументувати власну позицію стосовно будь-чого. Доцільно починати висловлюватись зі слів «Наприклад ...», «Я можу довести це на прикладі ...».
Н – наслідок. На цьому етапі учні мають підсумувати усе сказане та зробити логічний висновок. Висловлювання варто починати зі слів «Таким чином…», «Отже…», «Підсумовуючи сказане, я роблю висновок про те, що…».

Цей прийом творчого опитування вчить школярів висловлювати власну думку послідовно, обґрунтовано, лаконічно та переконливо.

Гра «Наскельний малюнок»

Принцип виконання: об'єднайте учнів класу у 2-3 команди. Учасники кожної них мають по черзі вигадати та намалювати на дошці змістовну піктограму щодо теми вивчення (зашифроване поняття, термін, фізичну величину та інше), а команди-суперники якнайшвидше розшифрувати її зміст.

Умова – ілюстрація має бути змістовною, при цьому лаконічною та не містити пряму підказку (шифрування може здійснюватись за допомогою візуалізації співзвучних слів, омонімів та інше).

Наприклад:

Капелюх запитань

Принцип виконання: сенс прийому полягає у тому, що школярі вчаться самостійно аналізувати рівень власних знань та формулювати відповідні запитання.

Вчитель попередньо готує 3 капелюхи, в які учні можуть покласти свої аркуші із пинотованими запитаннями:

№1 для перевірки базових знань: для запитань репродуктивного рівня за змістом параграфа.
№2 для формування оціночного судження: запитання школярів для цього капелюха мають починатися із формулювань, наприклад, «Я вважаю, що…, а як до цієї події/ вчинка/ ставишся ти?».
№3 для запитань, на які в учня немає відповіді: сюди складаються папірці із запитаннями, на які учень не впевнений, що має правильну відповідь, або не знає відповіді взагалі. Це дозволяє учням самостійно оцінити рівень власної підготовки та стимулює до заповнення власних пробілів знань з теми.

Запитання із капелюхів можна використати для фронтальних перевірок та під час взаємоопатувань.

Так-Ні’шки

Принцип проведення: вчитель загадує певний термін, ім'я науковця, поняття, історичну подію, назву процесу та інше. Аби знайти відповідь, учні можуть ставити запитання, на які вчитель може відповідати лише «так», «ні», «не суттєво».

Цей прийом розвиває навички критичного та системного мислення, сприяє аналізуванню та переосмисленню отриманої інформації, а також дозволяє провести перевірку знань у невимушеному ігровому форматі.

Навпаки

Принцип проведення: вчитель називає слово, вислів, термін, фізичний закон тощо, а учні мають дібрати протилежне за значенням.

Цей прийом можна використовувати не лише на уроках з української чи іноземних мов, його можна залучати під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни.

Наприклад: кисень – вуглекислий газ; циклон – антициклон; дедукція – індукція; південь – північ тощо.

Формати опитувань – найрізноманітніші. Обираючи той чи інший прийом, доцільно враховувати мету опитування та планувати час, який ви

відводите на цей етап уроку

Практичний прийом «Зигзаг» для успішного навчання

lpc70elibrary — Wed, 17 Feb 2021 08:33:27 GMT

Метод ефективного засвоєння великих об'ємів інформації

Стикаєтесь із ситуаціями, коли учні мають опанувати великий об'єм навчального матеріалу, а часу за програмою на це відведено мало? Як бути, коли не встигаєте у повному обсязі детально розглянути та проаналізувати програмний матеріалу в класі? У такому випадку вам стане у пригоді навчальний прийом «Зигзаг».

Алгоритм роботи

Ключовий принцип прийому – увесь об'єм інформації розділяється на частини між окремими учасниками робочих груп. Завдання кожного учня опанувати свою частину, обговорити власні висновки усередині створених експертних груп з іншими школярами, які отримали аналогічне завдання, та донести ключову інформацію учасникам своєї робочої групи.

Схематично принцип «Зигзагу» можна зобразити так:

Основні переваги прийому:

дозволяє протягом короткого терміну опанувати кожним учнем значний об'єм інформації;
створює умови для одночасного активного включення учнів усього класу;
сприяє формуванню навичок систематизації та виділення ключових відомостей у загальному об'ємі інформації;
формує відповідальність школярів перед командою за виконання певної частини від спільної роботи;
розвиває у школярів навичку обґрунтованого висловлювання власної думки та співпрацювання у команді.

Розглянемо більш детально та предметно. Робота з прийомом включає такі етапи.

Підготовчий етап

Поділіть текст на декілька частин відповідно до кількості учасників у кожній робочій групі (5-7 частин). Якщо ви маєте на меті обговорити різні аспекти певної теми, наприклад, історичного періоду чи етапів біографії певного видатного діяча, виділіть їх та запишіть назви періодів (чи зміст аспектів).
Об'єднайте учнів класу на декілька робочих груп, наприклад, на 5 груп по 5-7 учасників у кожній.

Робота за індивідуальним завданням та обговорення у групах

У процесі роботи кожен з учнів має попрацювати у двох командах – робочій групі та групі експертів з певного питання.

Отримання завдання. Усі робочі групи мають опрацювати однаковий матеріал, причому кожен учасник отримує свій фрагмент чи окреме питання. Щоб не заплутатись, їх можна пронумерувати.

Наприклад, на уроці географії запропонуйте учням кожної з робочих груп розібрати тему «Види карт» за окремими аспектами:

1.1.Типологія карт

2.2. Картографічні проекції

3.3.Вимірювання географічних координат

4.4. Види масштабів та вимірювання відстаней за картою.

5.5. Умовні знаки

Індивідуальна робота. Кожен учень має детально опрацювати свій фрагмент чи аспект тексту – створити опорний конспект у вигляді тезисів, таблиці, кластеру, інфографіки тощо; виділити ключові факти та проаналізувати їх. Отже, кожен має виділити найголовніше у своєму фрагменті, щоб потім пояснити однокласникам, що працюють з іншими фрагментами.
Обговорення в експертних групах. Ті учні з різних робочих груп, що мали на меті виконати однаковий фрагмент зі спільного завдання робочої групи, об'єднуються в нові команди – групи експертів (наприклад, усі учні з робочих груп, хто аналізував питання «Умовні знаки»). Запропонуйте всередині кожної такої експертної групи обговорити результати індивідуальної роботи кожного – яка саме інформація була виділена як ключова, чи у всіх збігаються висновки; якщо ні, то у чому саме вони різняться.

Під час обговорення всередині експертних груп для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу кожним школярем можна запропонувати учням відповісти на попередньо підготовлені запитання з теми (фрагменту чи аспекту тексту), який вони щойно опановували.

Обговорення усіх фрагментів всередині кожної робочої групи. Після обговорення з учнями, які усі попередньо опрацювали один і той же фрагмент чи питання, школярі повертаються до своїх робочих груп, в яких кожен мав різне завдання. Мета цього етапу – усередині групи кожен презентує свою роботу відповідно до результатів індивідуального завдання та поправок при спільної роботи у групі експертів з цього питання.

Таким чином, кожен з учнів хоча попередньо опрацьовує та презентує лише частину від загального матеріалу, але під час уроку отримує відомості з усього об'єму матеріалу від однокласників, кожен з яких працював над своєю частиною.

Рефлексія

Запропонуйте учням спільно обговорити результати кожної робочої групи. Запитайте та проаналізуйте, чия доповідь усередині експертних груп була найзмістовнішою. Після цього запропонуйте виступити з доповіддю кожному з представників експертної групи та разом підбийте підсумки проведеної роботи.

Організаційні моменти роботи

Щоб зекономити час на уроці та встигнути детально проаналізувати навчальну тему, запропонуйте школярам виконати етап індивідуального завдання вдома, в якості домашнього завдання. А упродовж уроку присвятіть час роботі в експертних групах та обговоренню всередині кожної з робочих груп.

Отже, використання прийому «Зигзаг» дозволяє учням у короткий термін засвоїти значний об'єм навчального матеріалу. Також він сприяє постійному залученню одночасно усіх учнів класу у різні активності упродовж усього уроку – аналіз інформації, робота у групах, участь у дискусіях та інше.

До джерела

Як оцінюють учнів у Фінляндії

lpc70elibrary — Tue, 16 Feb 2021 09:56:38 GMT

Серед освітян Фінляндія відома тим, що там педагоги мають неабияку свободу у виборі методів викладання.

Це стосується і оцінювання. “Нова українська школа” зібрала головні факти про те, які різновиди оцінювання застосовують у фінських класах і коли.

У Фінляндії діє 10-бальна система оцінювання. З 1 до 3 класу оцінки в будь-яких варіантах відсутні, потім до 7 класу застосовують лише словесну оцінку: посередньо, задовільно, добре, відмінно

Якщо говорити про оцінювання загалом, то варто пам’ятати, що у фінських школах немає рейтингів. Учнів не порівнюють один з одним, їх не ранжують за успішністю. Оцінювання поведінки не впливає на оцінювання предметів. Акцентується на успішних і позитивних аспектах. Учням підказують, як спостерігати за своїм навчанням і його прогресом, допомагають усвідомити свої успіхи і сильні сторони.На початку першого року навчання вчителі збирають батьків і розповідають, як і чого навчатимуть їхніх дітей: які пріоритети, які практичні і теоретичні заняття матимуть школярі. Це потрібно, щоб батьки переконалися, що все серйозно і щоб вони розслабилися.Наприкінці кожного тижня або місяця вчитель розсилає батькам електронною поштою листи з описом того, що їхня дитина робила, чого досягла, на що варто звернути більшу увагу. І також пише плани на наступний тиждень. Кожен учитель вибирає для себе регулярність подібної звітності.

До джерела

Як організувати урок, щоб школярі не нудьгували

lpc70elibrary — Mon, 15 Feb 2021 10:43:48 GMT

Усі вчителі мріють, щоб кожен їхній урок проходив на одному диханні і учні через роки з ностальгією згадували такі уроки, як найкращі миті шкільного життя.

Однак насправді, навіть якщо план продуманий до найменших дрібниць, він може піти дещо не заплановано і замість натхнення й зацікавлення на обличчях учнів буде нудьга та сум. Погодьтесь, з подібною ситуацію стикався кожен. Тож, як попередити нудьгу на уроці та домогтися максимального включення школярів у навчальний процес? Пропонуємо наступні поради.

Більше діяльності, менше пасивного слухання

Якщо проаналізувати середньостатистичний урок, то більшість часу займає пояснення вчителя. Хоча зазвичай саме такий урок є найменш ефективним. Чому? Пам'ятаєте піраміду запам'ятовування інформації від Едгара Дейла?

Формат лекцій є найменш дієвий для запам'ятовування. Тож, із того, що ви розповідатиме та пояснюватимете, учні запам'ятовують не більше 5%. І то цей показник можна досягти лише за умови, якщо під час вашої розповіді школярі дійсно уважно вас слухатимуть! В іншому випадку, як свідчать нейробіологічні дослідження, мозок ігнорує нецікаву йому інформацію, відповідно, не запам'ятовує. Значно вищих результатів навчання можна досягти під час практичної діяльності школярів.

Звісно, при вивченні нового матеріалу (а навчальна програма середніх та старших класів з будь-якого предмету перенасичена інформацією!) певну частину матеріалу все ж таки потрібно пояснювати та надиктовувати. Однак радимо по можливості уникати форматів лекції.

Не забувайте про старий Сократівський спосіб

По можливості залучайте активні форми навчання, ставте запитання та заохочуйте школярів до діалогу.

Понад 2500 років тому Сократ наочно показав, що залучення учнів у бесіду значно ефективніше, ніж найбільш змістовна розповідь. Сократ організував обговорення, в яких учні починали грати роль вчителя. Під час таких діалогів вони розмірковували над темою, аргументували власну думку та усвідомлено приходили до певних висновків.

Роль вчителя у такому випадку – пасивна. Він слідкує за часом та за необхідності скеровує дискусію.

Час від часу проводьте зі школярами дискусії на теми, що спонукають до роздумів. Це дозволить навчити учнів формувати власний погляд на предмет дискусії, аргументувати власну думку, реагувати на контраргументи та робити висновки, ґрунтуючись на фактах.

Якщо прагнете по можливості мінімізувати гамір у класі, але дати можливість кожному висловити свою думку, вам може стати у пригоді прийом «Плакат думок».

Дивуйте, зацікавлюйте та розповідайте те, чого немає у підручнику

Якщо вчитель розповідає лише те, що учні і так можуть прочитати у підручнику, школярам навряд чи буде цікаво.

Як привернути увагу школярів до теми уроку? Покажіть експеримент чи фокус, в основі якого лежать закономірності, що вивчатимуться упродовж уроку. Вивчаючи історичну постать чи творчість письменника, розкажіть декілька цікавих фактів з їхнього життя. Вивчаючи математичну формулу, зазначте, як би жило людство, не володіючи цими знаннями та інше.

Щоразу додавайте цікаві факти поза програмним матеріалом та пояснюйте реальний практичний сенс знань, отриманих на уроці для кожного.

Учитель – не скриня знань, а особистий мотиватор

Практично будь-яку інформацію, тим більше за навчальною програмою, можна знайти в книгах та інтернеті. Учитель більше не джерело знань. Але хіба знецінилась його роль? Навпаки! У сучасного вчителя значно відповідальніші та більш складні завдання. Сучасних учнів потрібно не стільки навчити, скільки зацікавлювати та мотивувати на самостійне здобуття нових знань, пояснюючи їхній практичний сенс. Сучасні учні мають опанувати значно більше інформації, ніж попередники. Тож у першу чергу їх потрібно навчити вчитися!

Нинішнім школярам доступна практично будь-яка інформація, але потрібно навчити шукати її в інформаційному просторі, правильно використовувати, фільтрувати зайву, розрізняти фейки.

Тож, щоб учні не нудьгували під час ваших уроків, намагайтесь не лише надавати готові відомості, а й пропонуйте пошук альтернативних варіантів досягнення навчальної мети.

Ставте відкриті запитання, щоб домогтися усвідомленого навчання школярів, скеровуйте їх на самостійний пошук відповідей. Показуйте переваги та можливості тих, хто володіє знаннями та навичками над тими, хто не має відповідних знань. Мотивуйте учнів здобувати знання власним прикладом успішності!

«Ні» одноманітності

Пам'ятайте, щоб утримати увагу школярів, кожні 10-15 хвилин необхідно змінювати вид діяльності. В іншому випадку мозок втомлюється та перестає сприймати інформацію. Тож під час уроку постійно чергуйте види активностей – пропонуйте роботу з підручником, провокуйте діалог, залучайте навчальні ігри, використовуйте для пояснення онлайн-симуляції, закріплюйте знання за допомогою різноманітних практичних прийомів.

Коли бачите, що учні не сприймають навчальний матеріал, проводьте руханки. Навіть незначна фізична активність поліпшує когнітивні функції мозку.

Більше матеріалів щодо практичних прийомів, онлайн-іструментів та навчальних ігор ви знайдете за посиланням.

Час від часу перевіряйте себе

Іноді нам здається, що ми все робимо дуже добре, але буває, що результати нижчі за очікувані. Як розібратися у причинах? Час від часу робіть записи своїх уроків. Це дозволить поглянути на себе зі сторони та допоможе проаналізувати організацію уроку. Наприклад:

скільки активностей ви використовуєте та як часто їх змінюєте упродовж уроку;
яке співвідношення часу між вашим поясненням теоретичного матеріалу та включенням учнів;
як ви ставите запитання та скеровуєте дискусію;
яка в цілому панує атмосфера на уроці – напружена чи доброзичлива;
як ви реагуєте на спроби школярів підірвати дисципліну на уроці та інше.

Самоаналіз власної роботи дозволить постійно вдосконалювати свою майстерність, позбутися можливих помилок та зробити уроки ще більш цікавими та змістовними для своїх учнів!

До джерела